Я пишу Вам сьогодні вірша,
Через всі наші зими і весни,
Я пишу Вам сьогодні вірша,
Щоби всі почуття воскресли,
Та не хочу, щоб вірші моі
Завдали комусь муки і болю,
Бо у віршах частинка душі,
Й почуття, що розквітли весною.
Я пишу Вам сьогодні вірша,
Через вірш Вам відкрию душу
Але може скластися так,
Що страждати когось примушу.
Розумію, весна, солов"і,
Лікувать треба серце"зранене"
Та не хочу, повірте мені,
Заподіяти біль коханому.
Він можливо кохає Вас
Ніжно, трепетно, до безпам"яті,
І кохання чекає від Вас,
Ніби милостини на паперті.
Якщо Ви одинока душа,
Якщо серце страждає в самотності
Відзоветься моя душа,
Панацеею від одинокості.
Я не мало в житті пережив,
Я не марно ношу сивини,
Знав кохання, і втрати біль,
У житті втратив ту, ЄДИНУ,
Із якою ішли по життю,
Із якою дітей ростили,
І любов, оту нашу святу,
Що НА НЕБІ іі освятили.
Я сьогодні пишу вірша,
А душа мироточить коханням,
Може Ви саме й є та душа,
Пізнє, ніжне, п"янке кохання.
Я сьогодні пишу Вам вірша,
Правду бачить Всевидяще Око,
Якщо боляче Вам чимсь зробив,
Ви ж мене не карайте жорстоко.
ID:
787141
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 12.04.2018 12:22:09
© дата внесення змiн: 12.04.2018 12:22:09
автор: Амадей
Вкажіть причину вашої скарги
|
СПАСИБО ! 
