Витвір уяви як
Вічно складне життя -
Десь цокотить підбором ,
Мовби від холоду зуб,
Не надихає ліфт
Тих хто у ньому застряг,
Хоча і гуде для котів
З якими укладено шлюб,
Чи додано- «Обирай!» -
Серед квіток і глив
В полоні часу в імлі
Останніх солодких мук
Осені довгих злив,
Де гине вишневий сад
Від падаючих медуз,
В судомі старечих рук …
Чи є ще снага бажать,
Шукати минулого слід,
Чекати натхнення й муз,
Жаліти себе людей ,
Щоб перший осінній лід
Прийняти за благодать,
Без прояву каяття
Як звільнений Прометей?..
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=T7og8dytze4
