Він п'яний, закоханий, падав між білих стін,
Вона все здирала в кров нігті і штукатурку.
У прірву летіла, губилася між картин,
А потім закрили хорошу і милу у дурку.
У дурці тепло і сухо, в халатах люди
По трубкам тонким кольорове вливають щастя.
І тіло зникло, а душу віддали суддям,
І зникли всі ті хто тримав її за зап'ястя.
Переклад https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228644
