Думи чарівні,
Світлі почуття,
Наче навесні
Квіти, все життя
У мені ростуть
На увесь цей світ.
Гарно так цвітуть!
В них препишний цвіт.
Їхня лиш краса
Дивна, чарівна
Серце потряса
Миттю. Глибина
Дум і почуттів
Світлих, неземних,
Що бракує слів
Навіть в мові тих,
Що би їх могли
Точно описать,
Що б розповіли
Все про них. Писать
Я про них би міг
Цілеє життя,
Та всіх їх не зміг
Я би до пуття,
Добре все одно
Передати вам.
Адже не дано
Сил таких словам.
Так, передають
Ще із давнини
Зміст, основу, суть
Їхню всі вони,
Повністю ж таки
Не передадуть
Почуття й думки,
Тільки їхню суть.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2021
