ЧАС МИНАЄ
Час минає. Зима чи то літо.
А на серці осіння пора.
Все пройшло, залишилося десь те.
Та думок вже зібралось гора.
Починаєш ти прямо з дитинства
Помилки рахувати свої.
Відчуваєш до себе огидство.
Де ж були розум й совість твої.
Ти хороше чомусь забуваєш.
Пам'ятаєш лишень помилки.
Ну чому у людей так буває.
Краще все щоб було навпаки.
Забувалося щоб нам погане.
Залишалась би радість одна.
А ще краще жили, щоб ми гарно.
Хай же згине із світу війна!
