ЧАС МИНАЄ

ЧАС  МИНАЄ
Час  минає.  Зима  чи  то  літо.
А  на  серці  осіння  пора.
Все  пройшло,  залишилося  десь  те.
Та  думок    вже  зібралось  гора.

Починаєш  ти  прямо  з  дитинства
Помилки  рахувати  свої.
Відчуваєш  до  себе  огидство.  
Де  ж  були  розум  й  совість  твої.

Ти  хороше  чомусь  забуваєш.
Пам'ятаєш  лишень  помилки.
Ну  чому  у  людей  так  буває.
Краще  все  щоб  було    навпаки.

Забувалося  щоб  нам  погане.
Залишалась  би  радість  одна.
А  ще  краще  жили,  щоб  ми  гарно.
Хай  же  згине  із  світу  війна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2025
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук