Ти проросла наче вишня до серця
Я не вирву з коріння почуття.
Твою любов п'ю, як воду джерельця,
у спогадах згадую тебе я.
Ще вчора цвіла наче в саду вишня,
Пив я цвіт в меду ковток кохання.
Світила між зір ,як зірка всевишня
Ловили зірку щастя до рання.
Одцвіло літо, листопадить осінь
У душі дощить осіння печаль.
Шукаю нашу весну в небо просинь,
А щастя розбилось наче кришталь.
Ти перша любов жадана, єдина,
Між зір зірка під небесами.
Прийшла зима, заметіль, хуртовина
Замітає наш рай - білими снігами.
Я вітром твої коси розплітаю,
шукаю вишню у фаті у снах.
Знаєш, може досі тебе кохаю,
Кружляю над тобою наче птах.
Йду до тебе наче на сповідь у храм ,
Несу світлі почуття на олтар.
Не збулись мрії, ти - одна і я - сам
Згорає наше літо між стожар.
Гарний вірш! 
Душевна лірика! 
