обличчя в обличчі колами на воді
хтось заніс свою пам’ять над нею
чи то пожбурив
скільки келій в багатограннику
однієї ожинної ягоди,
скільки відлунь стримало себе
від повторень,
тактика тисячі завмирань
дає змогу листю
покласти на ребра вітер
холодний птах
відродиться не із попелу – з криги
сяде на дерев’яне плече
заспіває пісню води
з течією що зважує за і проти
годинникової стрілки
віть зламається під його
невагомістю
пестити ожини темні опуклості
не вистачить ні дня ні долоні
обличчя на дзеркальній воді
сильніші за течію
23.08.25
