Мов річка, пороги долала,
Мені було важко в житті...
І падала я, і вставала,
А поруч були - все не ті.
Не раз, і не два обсміяли,
Бували байдужі і злі.
А руку тоді подавали,
Коли я вже йшла по землі.
Коли я вже твердо стояла,
Бо вірила - все промине!
Нічого я вже не боялась,
А дехто - боявся мене.
... Не знаю, можливо буває
Комусь і складніше в житті.
Та зараз я вже не страждаю,
Що поруч зі мною - не ті.
Тепер я себе поважаю,
Навчилась тримати удар.
І дякую Богу, що маю,
Життя - найкоштовніший дар.
28.07.2024
