Листячко зелене,
Квітоньки барвисті
Викликають в мене
Почуття пречисті,
Світлі, чарівнії,
А із ними й сонце,
Що в ці дні яснíї
Крізь небес віконце
Так яскраво сяє
Й ніжно зігріває,
Що душа буяє,
Квітне, розцвітає,
Мов прекрасні квіти
У гаю і в лузі,
Що лише радіти
Хочеться, а тузі –
Дати відсіч, з серця
Та душі прогнати,
Як воду з відерця,
Вилити, прибрати.
Я й радію, наче
Та мала дитина.
Серденько не плаче,
А сміється. Днина
Нинішня прекрасна.
Сонечко палає
В небесах так ясно
Й ніжно зігріває,
Розквітають квіти
Гарні й запашнії…
Як же не радіти?
Почуття сумнії,
Наче сніг, розтали.
Почуття веселі
Лиш в мені устали
До самої «стелі».
Євген Ковальчук, 28. 06. 2022
