Серед двору стоїть у нас храм
Нас обзвонює колоколами
Він невтомно нагадує нам
Що хтось дивиться пильно за нами
Непокірний снігам і вітрам
Простягається в небо хрестами
А у стінах з золочених рам
Нам шепочуть святими устами
Не журись, не вагайся, борись
Споглядай на буденність звисока
Чисту думку спрямовуй у вись
А у серці май віру глибоку
Все, на що ми спроможні в житті
Залишає нам тільки молитись
Зверху молять до нас в небутті
Може зможуть до нас додзвонитись
