Чекаю, синку, зустрічі з тобою,
Прошу у Бога цю щасливу мить.
Опале листя осені рудої
Під ноги вкотре нам уже летить.
І я, сивоволоса вже бабуся,
Роки якої відлітають теж,
Чекаю мить, коли тебе торкнуся,
Як ти до хати, сину, увійдеш.
Немає щастя більшого для мами,
Ніж як обійми синові міцні.
На зустріч цю чекали ми роками,
Ковтали сльози, як полин гіркі.
Чекаю на цю зустріч із тобою,
Калюж торкнувся вже тоненький лід,
Веду із Богом тихії розмови,
Щоб всіх звільнив з полону московит.
