Дякую! Віриш? За роки!
За те, що слухать ти уміла,
За ті… звичайні ці рядки…
Що світлом душу нам зігріли.
Нам, було разом нелегко!
Та тільки ти почуть зуміла
Утому в серці моїм скрізь…
І як захід шагав к нам сміло.
Ти бачиш, дні ці відцвіли!
Ми ціним їх тепер інакше.
Спасибі! Знаєш! За мріЇ!
Твоим теплом я був багатше.
За все дЯкую, що було!
За ніжність рук і за світанки,
За блиск очей… за доброту…
Тепер один, та пам’ятаю ранки!
Ти бачиш, дні ці відцвіли!
Ми ціним їх тепер інакше.
Спасибі! Знаєш! За мріЇ!
Твоим теплом я був багатше.
