Задумаймось, як ми живе́мо?!
Ми не йдемо́. Кудись бреде́мо.
В нас на ногах пудові гирі.
З собою не в ладах, не вмирі.
Ми крутимось навкруг "гнізда"
Як в круговерть іде вода.
Не вирватись із суєти,
Йдемо́ туди, куди б не йти,
Робимо те, що не бажаємо
Тай часто вибору не маємо.
От так привикли і плете́мось
За щось приємне не беремось,
Душі приємне, серцю, тілу,
Даруєм час марному ділу.
Час наш, який ціни не має
Отак безслідно пропадає.
А треба просто зупинитись,
Щоби в той нурт не провалитись
Й піти туди де не були́
Не беручи́ в той шлях золи,
А чисте полум'я і мрію,
І врешті зве́ршити надію,
Яку давно в душі плекали
І вічно часу все не мали.
Задумаймось. Давно пора.
Людина йде, а не гора.
14.11.2026 р.
