|
VII
ПРО ГРУПУ ЮПІТЕРА ТА ЄВРОПИ
Німфи та сатири, з різьбленими чашами в руках під час вечері, співають у гроті, який розписаний дуже романтично, мальовниче, божественно.
І кожен співає про об'єкт, зображений на його чаші. Один: «Незнайомець, цей бик»; другий: «Пасіфая»; третій… інші...
1. ЄВРОПА*
Цей невідомий бик пливе у морі тихо й плавно,
І впевнено ногою хвилі розсікає вправно.
Можливо, це – синочок Амфрітрити*-нереїди,
Що потайки його колись зуміла народити.
Пливе десь біля критських берегів, несе дівчину 5
Він на собі, та шарф якої майорить невпинно.
Вся злякана, в сльозах гірких й тремтячою рукою
Дзвенить і трубить у ріжок, та зве всіх за собою,
Батьків і друзів зве на допомогу і благає,
Та ноги потайки з холодної води виймає. 10
У сяйві мерехтливім здалеку вона мов в казці:
Пливе по морю ніфма – на перший погляд здасться.
А бик цей – сам Юпітер*, замаскований у рисах.
І блискавку, і стріли бачив ще Сідон* ізнизу,
Коли цей бик морський спускався в променях сліпучих 15
Та тихо в травах приземлявся у полях родючих.
Він бачив це раніше ще і зараз здогадався:
Тепер до хитрості якої сам Юпітер вдався.
Європа – дівчина тірійська і його кохана,
Потроху заспокоївшись, у руки долі дана. 20
Довірилась бикові, пестить дужі, сильні боки,
А він її у відповідь: волосся, тіло, руки.
Богів цар, бик, вологий викрадач – це сам Юпітер.
Пірнув у тихі хвилі моря та пливе по світу.
Вже поминув він острів Кіпр, ті береги родючі, 25
Пливе до Криту- острівця, та міст його назустріч.
Німфи та сатири — це нижчі божества давньогрецької міфології, що уособлюють сили природи. Німфи (Wikipedia — вродливі дівчата-духи лісів (дріади), вод (наяди) та гір (ореади), а Сатири (Wikipedia — козлоногі або хвостаті демони родючості, що супроводжують Діоніса. Вони символізують гармонію та неприборкану пристрасть природи.
Грот — це неглибока печера з широким входом. У морській термінології грот — це головний вітрило на грот-щоглі, найменший або головний на судні.
Амфітріта — у давньогрецькій міфології одна з нереїд, дочка морського бога Нерея (або Океана) та Доріди. Вона є дружиною Посейдона (у римлян — Салація), царицею морів та матір'ю Тритона. Часто зображувалася як велична жінка на колісниці у вигляді мушлі, запряженій дельфінами чи морськими кониками.
Юпітер у римській міфології є прямим відповідником верховного грецького бога Зевса — володаря неба, грому та блискавок, царя богів. Він керує пантеоном, розподіляє добро і зло, встановлює закони та охороняє державу. Як і Зевс, Юпітер зображується з блискавками та орлом, символізуючи вищу владу та справедливість.
(Сідон сучасна назва — Сайда) — один із найдавніших і найважливіших фінікійських міст-держав, розташований на узбережжі Середземного моря (сучасний Ліван). Відомий з IV тис. до н.е. як потужний торговий центр, славився виробництвом скла та пурпурової фарби. Сьогодні це третє за величиною місто Лівану, що зберігає численні історичні пам'ятки.
Європа в грецькій міфології — це фінікійська царівна, дочка Агенора, яку зачарований її красою Зевс викрав, перетворившись на білого бика. Він перевіз її на острів Крит, де вона стала матір'ю Міноса, Радаманта і Сарпедона. На честь цієї героїні, згідно з легендою, названо частину світу — Європу.
Оригінал
VII
SUR UN GROUPE DE JUPITER ET D'EUROPE
_Des nymphes et des satyres chantent dans une grotte qu'il faut peindre
bien romantique, pittoresque, divine, en soupant, avec des coupes
ciselées; chacun chante le sujet représenté sur sa coupe. L'un_:
Étranger, ce taureau, _etc._; _l'autre_: Pasiphaé; _d'autres,
d'autres_...
EUROPE
Étranger, ce taureau, qu'au sein des mers profondes
D'un pied léger et sûr tu vois fendre les ondes,
Est le seul que jamais Amphitrite ait porté.
Il nage aux bords crétois. Une jeune beauté
Dont le vent fait voler l'écharpe obéissante 5
Sur ses flancs est assise, et d'une main tremblante
Tient sa corne d'ivoire, et, les pleurs dans les yeux,
Appelle ses parents, ses compagnes, ses jeux;
Et, redoutant la vague et ses assauts humides,
Retire et veut sous soi cacher ses pieds timides. 10
L'art a rendu l'airain fluide et frémissant,
On croit le voir flotter. Ce nageur mugissant,
Ce taureau, c'est un dieu; c'est Jupiter lui-même.
Dans ses traits déguisés, du monarque suprême
Tu reconnais encore et la foudre et les traits. 15
Sidon l'a vu descendre au bord de ses guérets,
Sous ce front emprunté couvrant ses artifices,
Brillant objet des voeux de toutes les génisses.
La vierge tyrienne, Europe, son amour,
Imprudente, le flatte; il la flatte à son tour; 20
Et, se fiant à lui, la belle désirée
Ose asseoir sur son flanc cette charge adorée.
Il s'est lancé dans l'onde; et le divin nageur,
Le taureau, roi des dieux, l'humide ravisseur,
A déjà passé Chypre et ses rives fertiles; 25
Il s'approche de Crète, et va voir les cent villes.
ID:
1056690
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Історична лірика
дата надходження: 04.02.2026 13:26:17
© дата внесення змiн: 04.02.2026 13:26:17
автор: Ольга Калина
Вкажіть причину вашої скарги
|
