Не визнаю свою провину,
Хіба я стільки налажав?
Посаду цю я не покину,
Хай як би ворог не бажав.
Я визнаю: заяча сила
В нас проти лева геть слабка.
Зима морозами душила,—
То в чому ж тут моя вина?
Я наголошую в ефірі:
Тікайте швидше від зими...
Полюють в лісі хижі звірі,
Ще люто вдарять холоди.
Дивіться — в мене шубка біла,
Я вмію плутати сліди...
Тікайте, знов кажу вам, сірі,
Подалі від війни й біди.
