Забудь мене як я тебе забула,
Зітри у пам'яті усе до тла зітри.
Наш перший день у білій заметілі,
І день останній в пролісках весни.
Забудь ті очі сповнені надії
Побачить світ у всій його красі.
Тепер немає в мене більше мрії,
Все пролетіло наче уві сні.
Забудь усмішку наче промінь сонця,
Що дарувала щедро лиш тобі тепло.
Й каскад колись русявого волосся,
Який тепер мов снігом замело.
Забудь ті руки, що обнімали стан твій.
І пригортали ніжно до своїх грудей.
Та поцілунок уст моїх останній.
І голос мій ти не шукай серед людей.
