Граційна діва без турботи,
Неначе пташка молода,
Що б'ється в клітці з позолоти,
Зустріти мріючи орла.
Щоб полетіти з ним у вирій,
Пізнати ласку і тепло.
У казці цій багато серій -
Та їй потрібно лиш одно
Щоб він навчив її любити,
Відчути в серці той нектар,
Що їй дає бажання жити -
Цей неповторний Божий дар.
З яким і білі снігопади,
Й морози люті не страшні,
Бо небо сипле зорепади -
Такі прекрасні і ясні.
Їй краще зіркою згоріти
В кохання полум'ї отім.
Аніж до скону довго тліти
У сяйві клітки золотім.
