Туман забаламутив річку,
Яка пливла собі нівроку,
Голубив у жовтневу нічку -
Тепер без нього ані кроку.
Розпещував на оболонні,
Вузенький місяць був за свічку,
Шарілись очерети сонні,
Поплескав лагідно по плічку.
Удосвіта прийшов до тями,
У небо зринув батерфляєм,
Зібравсь у вирій з журавлями,
І розчинивсь за небокраєм. 13.01.26
