Як затишно в твоїм барлозі.
Під вечір вихопилось сонце
І запалило сніг, мов хмиз.
Бурульки на вікні до сліз
Довело, спле́ло і застигло
Струмком заплаканого світла.
О, скільки бризок світла-срібла
Упало на карниз!
На стелі догори ногами
Пролитим сяйвом проміж нами
Швидки́ми вірними мазками
Ми малювали бриз,
І бризки хвиль, і риб крилатих…
В зимовому ковчезі хати
Так затишно складати мапи
В наш теплий парадиз.
