Безсоння тче мереживо думок,
Ніч зазирає в душу крізь сузір'я.
На листі один звивистий рядок
Про роздуми, про тишу і повір'я
Я знаю, світ — це хаос і химера,
Де кривда часто вдягнена у шовк.
Нехай провалиться моя прем'єра,
Та гартівний мій сміх ще не замовк.
Я не прийшов у світ пустим статистом,
Я прагну правду знати до кісток.
Над книгою, під місяцем іскристим,
Зробив на зустріч перший крок.
Не зворушу минулого похмілля,
Писати буду бо це життя і мій розряд.
Я прагну віри, натхнення і сумління,
Бо розуміння читача вище за оклад.
