Не хочу, дух сумний, вертати,
Туди, де вчую зі сльозами,
таємний пульс в тілах живих,
таким було й моє колись.
Не хочу згадувати я
щасливі миті серед муки;
однакові біда і радість,
повернення завжди сумне.
Світлом чужим іде зі мною
оте приречення дитини,
оті солодкі юні очі,
ота задавненая рана.
Ні, я вернутись не хотів би,
краще померти ще сильніше,
позбутися ціеї тіні,
забути навіть забуття.
Luis Cernuda NO QUIERO, TRISTE ESPÍRITU...
No quiero, triste espíritu, volver
por los lugares que cruzó mi llanto,
latir secreto entre los cuerpos vivos
como yo también fui.
No quiero recordar
un instante feliz entre tormentos;
goce o pena es igual,
todo es triste al volver.
Aún va conmigo como una luz ajena
aquel destino niño,
aquellos dulces ojos juveniles,
aquella antigua herida.
No, no quisiera volver,
sino morir aún más,
arrancar una sombra,
olvidar un olvido.
ID:
1056203
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.01.2026 00:10:42
© дата внесення змiн: 28.01.2026 00:59:31
автор: Зоя Бідило
Вкажіть причину вашої скарги
|
