Морозеночку-морозе,
Витискаєш з очей сльози
І на склі такі узори, наче вишиття.
Кришталевих твоїх дзвонів
Лине музика чудова,
Ладен слухать її кожен майже все життя.
Ой, морозе-морозенку,
Не студи святу земельку,
Ковдра снігова зігріє її в холоди.
Навесні буде рясніти
Сходами та зеленіти,
Важка праця хліборобська дасть свої плоди.
