Світлих почуваннів злива
Серце й душу враз укрила.
Ще не бачив цього дива.
Що за неймовірна сила!
Серце і душа тримають
Світлі почуття і наче
У раю перебувають.
Серденько моє не плаче,
А сміється, мов дитина,
Весело. Із ним радіє
І душа моя перлинна,
У якій мов пломеніє
Препалка любов до світу
І до всіх, усього в ньому,
Буйно квітне, мовби в цвіту
Квіти, в щасті чарівному,
У якім немає краю,
У якім межі немає,
Мов душа прийшла до раю,
Хоч вона перебуває
Ще у тілі. Почування
Світлі, як зірки, палають
Від смеркання до світання
Й навпаки. В собі тримають
Їх усюди та постійно
Тіло і душа із серцем,
Живучи в них гармонійно,
А не із гірким, як перцем,
Почуттям. Його немає.
Світле почуття, мов мати
Немовлятко, обіймає.
Буду я його тримати
У собі, допоки б’ється
Серце, доки буду жити,
Хай як доля не сміється,
Щоб мені лиш насолити.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2022
ID:
1056188
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 27.01.2026 19:14:52
© дата внесення змiн: 27.01.2026 19:23:08
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
