Рівне – місто обласного значення.
Річка Устя шле йому привіти.
Перші люди тут, таке є бачення,
Жили ще в часи палеоліту.
За князівства Галицько-Волинського
Стало знаним місто це у світі.
В польській книзі мовою латинською
Згадане в тринадцятім столітті.
В чотирнадцятім – князі литовські
Рівне під свою взяли опіку.
Підкорялося законам польським,
Козакам, яких було без ліку.
Військо шведа Карла місто знало.
Потім Польщі знов воно дісталось -
Князі Любомирські його взяли.
Їм багато що зробити вдалось.
Підняли палац і парк заклали,
Де скульптури і алеї – свято!
Охоронців при дворі тримали
Й челяді було у них багато.
Всі у князя добре працювали
І собі на побут заробляли.
Любомирські були не інертні,
А швидкі на рух і добросердні –
Утисків євреї зазнавали –
У Європі, в Рівне їх позвали.
Відгукнулась їх велика сила!
Вулицю велику заселили.
Це на довгі роки влило місту
На царинах різних свого змісту.
Німці теж у Рівнім проживали
Вулицю свою у місті мали.
Кутик мало свій і духівництво,
Урядництво міста й ремісництво.
Коли Польща вдруге поділилась,
В Рівнім росіяни оселились.
Стало місто центром повітовим
У намісництві Волинськім новім.
З поштою і транспортом кінноти
Почало до співу брати ноти.
Залізнична станція з’явилась,
Колія для потягів вродилась.
І шосейна пролягла дорога
Через місто – для торгів підмога.
Ще електростанція піднялась
До війни, що першою назвалась
Світовою. Опісля війни
Рвало місто різне військо сни.
З більшовицьким та із польським смаком.
І австро-німецьке було також.
Навіть уряд УНР тут жив
І Петлюра слід свій залишив.
А уже в XX-му столітті,
Рівне узяла у свої сіті
Польща знов – на 19 літ.
До 39-ого в політ
Йшла отут. Мала, хоч і з тертям,
Й українська нація життя.
«Пласт», «Просвіта» в місті існували
Й ОУН, що підпільно заснували.
Потім Молотова Ріббентропа пакт –
Рівне до РС ввійшло, це факт.
Статус міста взяло - не плету.
Пережило Другу світову.
Німці вбили багатьох євреїв,
Як у місті мали привілеї.
Українці дух в той час тримали
І газету навіть випускали.
Здійснював редакцію Самчук –
Ткав патріотичну він парчу.
Ольжич, Ніл Хасевич і Теліга
З ним ввійшли в нації вищу лігу.
І журнали мали видання –
«Український хлібороб» і «Орленя».
У 44-ому пішли
Німці. Із Московщини прийшли
Нові кадри – масово влилися
В Рівне, і арешти почалися.
Страчували всіх, хто був в УПА,
В кого слово «воля» голова
В собі мала, кликала до руху.
До стіни їх, мов під лапку муху.
Місто, правда, підніматись стало.
Виросли райони і квартали.
Заклади освіти і науки,
І культури – звісно, не без муки.
Працювати треба було вдало,
А платили за роботу мало.
Хімзавод і льонокомбінат
З аеровокзалом стали в ряд.
Так, роботу люди в місті мали,
Та російська всюди панувала.
В 91-ім все змінилось.
Українська в простір міста влилась.
Рівне – таку назву місту дали,
Доти його Ровном називали.
Пам’ятник знесли вождю народів.
Про його любов брехати годі –
До людей. Владу любив і славу.
На смертях народів звів державу.
Поміняли в Рівнім назви вулиць,
Більше сотні термін свій відбули -
Ті, які чолом комуні били,
Українців гнули, не любили.
За рік до двохтисячного року
Здійснені були й такі ще кроки –
Пам’ятник Шевченкові відкрили,
Бронзи аж 5 тонн у нього влили.
Пам’ятник і Самчуку Улану,
Що сидить на лаві гарно вбраний,
І Несвицькій – рівненській княгині
Ти побачиш, друже, в місті нині.
Командиру Климу – УПА сину,
І загиблим всім за Україну,
Роду Лимич є, за слід яскравий
В місті – взяло Магдебурзьке право.
Матері, що Божа, є колона –
Від хвороби, травми охорона.
Є Свято-Покровський ще собор –
Український стиль там, гарний хор.
Вчительці є пам’ятник, що перша.
Довкруж неї пташки – шлях свій вершать.
Інші є ще. Є музей бурштинки,
Парк Шевченка і парк «Лебединка»,
«Оствиця» ще – історичний парк.
Є муздрамтеатр, зоопарк.
Є ще філармонія – як криця,
Й рівненська дитяча залізниця.
Є палаци і бібліотеки.
Душі в них літають, мов лелеки.
Гарне місто Рівне. Маєш змогу,
То колись навідайся до нього.
ID:
1055991
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Урбаністична лірика (міська)
дата надходження: 24.01.2026 22:36:40
© дата внесення змiн: 24.01.2026 22:43:44
автор: Крилата (Любов Пікас)
Вкажіть причину вашої скарги
|
