А я свою душу зірвав ланцюгами
я серце своє діставав із вогню
і крила мої замерзали на камінь
я падав скрізь сни наче падав в труну
я більше не бачив кольори зайві
я більше не чув всі слова наче шум
і знову себе по шматкам я збираю
я знову як потяг по шпалам іду
так просто сказала що знову я смертний
а серце забилось як птах у руці
і знову свобода ця наче окремо
це наче окремо душа від души
а я свою душу зірвав ланцюгами
я серце своє діставав із вогню
і крила мої замерзали на камінь
я падав скрізь сни наче падав в труну
а я так не можу наче я мертвий
а я так не можу наче чужий
я просто тобою до смерті приречен
і твої слова були не твої
я навіть не знав що так в серці заколе
я навіть не знав що заниє душа
що ти так важлива для мене як доля
я зовсім не вірив у твої слова
