(Адаптований переклад віршу "Одесса вся в своей красе")
Одеса у своїй красі,
У первозданному безумстві.
Замети снігу на путі,
І вітер плине в вільнодумстві.
Сніжинки залицяються до вій,
Очей преображають риси ніжні,
І на обличчі в грі своїй
Складають відляск дивовижний.
Одеса у своїй красі,
Гілки дерев у біле вбрані.
І снігу візерунки чарівні
Застигли в крижаній омані.
Перехожих боязке гліссе,
В деревах тріскіт – свіжі рани,
Дитяче щастя на лиці,
Коли батько впряжеться у сани.
Одеса у своїй красі,
З дахів сповзають пласти снігу,
І на узбіччя мчать усі –
Бурульок меч навис над ними.
Усі часи в один лиш день:
І сніг, і сонце, і відлига,
Метелиця, і світлотінь —
Зробили гамірну інтригу.
Та скоро знов усе пройде,
Струмки зійдуть у небувалість,
Одесу пилом занесе,
І все ввійде в свою недбалість.
