Чи знаєш ти, де є блакитне небо?
Де золото живе вкриває скрізь поля?
Де серце у грудях так сильно б'ється,
Коли усміхнена від дотику твоя земля?
Тут сини твої опліч працюють,
Тут доньки твої славлять піснями,
Мати ніжно плекає дитину,
Батько з думкою обходить жнива.
Тут з блакитного кольору в чорний,
А із жовтого у кровотечу
Розфарбовані стяги у крові,
Якщо знов над землею навис меч.
Від Карпат до Дніпра та Кубані
Та до Чорного моря, до скель,
За родину свою воювали
І за волю стояли на смерть.
Ті, - хто вірив, що в цьому є правда,
Ті, - хто знав, що у цьому – життя,
З вірою й правдою ходили у битви,
З криком «Мамо!» ішли в небуття.
Але місце їх знову займали ті,
Хто в пам'ять про вільних людей,
Всі орала в мечі обертає,
Не відводить від страху очей.
Не зламає зла сила в тортурах,
Не згасить промінь думок палких,
Не сховає у ямах, у мурах,
Не утримає в путах міцних.
Ті, хто б'ється за волю, за мрію,
Ті, хто б'ється за гідність свою,
Завжди мають незгасну надію
Жити вільно у ріднім краю.
ID:
1056517
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Гімн
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 01.02.2026 21:23:32
© дата внесення змiн: 01.02.2026 21:25:35
автор: Примружений Одесит
Вкажіть причину вашої скарги
|
