Чекай весни, як я її чекаю,
Хай сни зимові йдуть у небуття.
Покличе вітер в березні до гаю,
Відчуєш, як прокинеться життя.
Мов перший раз протопчеш ту стежину,
Від почуттів забудеш всі слова,
Побачиш в небі синьому хмарину,
Скрізь магія природи і дива.
Чекай весни! Вона до тебе лине,
Чекай любові, що до тебе йде.
Такої благодатної хвилини
Ніколи більш не матимеш ніде.
Коли зима поволі відступає,
Ламає крижані свої мости.
І Бог до раю двері відчиняє,
Тут - на землі! щоб був щасливий ти.
