У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
Кришталеві вокзали пусті.
У затоках з морської води,
Де приховане часом байдуже,
На причал чергової біди
Знов запрошені лагідні душі,
Ті, що прагнуть збагнути життя
Там, де бавиться світлим і Божим
У державних клубках перехожих
Зло солодке в міцних укриттях…
