Я хочу помилятися в усьому,
Не хочу бути правим ні на грам.
Не хочу віри йняти злу людському,
Думки тяжкі складу, як хлам.
Я хочу помилок побільше,
Прогнозів хибних,
Роздумів глибоких, міркувань,
Все, щоб не збулося,
Згоріло в попелищі марень друзів,
В розмовах, дискурсах,
І кіпі мелодрам.
Не хочу сотої процента реалізму
розумних, правильних, логічних міркувань.
Як в катастрофу неодмінно, прямо,
невідворотно й дружно
усі ми йтимемо,
Як в скриню крам.
Я хочу червоніти,
за хибні власні почуття,
І Нострадамусом не бути,
Це те, що дійсно хочу я.
Не хочу вірити надіям, що поливають
полумʼя буття.
Прекрасні, гарні мрії згорять на радість
майбуття.
Я хочу, щоб неологізми
Залишили до часу каяття.
Я хочу помилятися у тому,
Що новий день прийде, а з ним війна.
І знов, і знов,
Й кінця не буде цьому.
Так хочу схибить, помилитись хочу я.
ID:
1054025
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.12.2025 22:36:40
© дата внесення змiн: 26.12.2025 22:39:47
автор: yarchik
Вкажіть причину вашої скарги
|
