|
Вже скоро на небі засвітиться зірка
І світу розкаже – родився Христос
Вже й снігу на землю відміряна мірка
Уже припікає грудневий мороз.
Але у душі… жаль, немає в нас свята,
І димом всі душі придушує гніт,
І світлом не часто наповнена хата,
І колядники не ідуть до воріт.
Війна у нас. Близько. Шахедами виє.
То б’є у литаври, гарячий метал,
Бо ворог на свято, ллє горя помиї,
Й дереться сліпицею на п’єдестал.
Не свято, бо в рідному краї він нищить,
Добробут, надію і світло й тепло,
Сирени прокльони різкі і зловіщі,
На небі криваве замішують тло.
Далеко в окопах життя, як монети,
Міняють солдати на тишу і мир,
І не народилися мабуть поети,
Аби описати війни дикий вир.
А думали підемо ми з колядою,
З Різдряною зіркою у кожен двір,
Прийшла дуже близько війна із бідою,
Щоб плани пішли далі на перекір.
Помилуй нас, Боже у цей святий вечір,
Від гулу страшного нас всіх захисти,
Дай нам Перемогу, бажання доречне,
Бо нас врятувати всіх зможеш лиш ти.
Ми будемо славити кожну хвилину,
Рожденного Сина Ісуса ім’я,
Даруй нам всім віру і спокій в родини,
Від щирого серця прошу тебе я.
24.12.2025
ID:
1053954
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.12.2025 18:38:42
© дата внесення змiн: 25.12.2025 18:38:42
автор: Інна Рубан-Оленіч
Вкажіть причину вашої скарги
|
