ТИ БУРХЛИВА, ЯК ХВИЛІ НА СКАЛАХ,
ТИ ЗВАБЛИВА, ЯК СТИГЛА ВЕСНА,
І КОХАННЯ ТВОЄ — НАЧЕ СПАЛАХ,
І МОВЧАННЯ ТВОЄ — ЯК ВІЙНА.
ТИ ПРИЙШЛА І МЕНЕ ПОВ’ЯЗАЛА,
І Я САМ БИ ПРОДАВ ЦІЛИЙ СВІТ,
АБИ ТИ МЕНЕ ТІЛЬКИ КОХАЛА,
АБИ МИ НЕ ЗЛЕТІЛИ З ОРБІТ.
ЦІ СЛОВА НЕ НАРОДЖЕНІ НИНІ,
ЦЯ ЛЮБОВ НЕ З’ЯВИЛАСЬ ЗА МИТЬ,
ДЕСЬ У ГРУДЯХ МОЇХ ВСЕРЕДИНІ
ВОНА ЗАВЖДИ НУРТУЄ І СПИТЬ.
ТИ ДЛЯ МЕНЕ І РАДІСТЬ, І ГОРЕ,
І НАЙБІЛЬШИЙ У ВСЕСВІТІ ЩЕМ.
Я НА ТЕБЕ ДИВЛЮСЯ, ЯК В МОРЕ,
Я ТОБОЮ ЖИВУ, НАЧЕ ДНЕМ.
І НЕХАЙ БИ ТИ БУЛА ЗОРЕЮ
АБО ЕХОМ ПІСЕНЬ СОЛОВ’Я,
Я Б ХОТІВ, ЩОБ ТИ БУЛА МОЄЮ,
А ЛЮБОВ МОЯ БУЛА ТВОЯ.
