Я знову почую жахливі ракети,
А так би хотілося інші сюжети,
Багато в житті я прекрасного знаю,
З частинок любові я пазли складаю.
Та місця немає для війн і жахіття,
Там спокій і мир де щасливе століття,
І затишок всюди душі розуміння
Де щирість і ніжність та чисте сумління.
Плекаю я мрію, щоб швидше збулася,
Щоб ранок зимовий у сніжки загрався,
І тихо природа давала нам знаки,
Від людства, чекаючи звісно подяки.
