Йду розмовляти з Природою,
З мудрістю тисяч віків,
Те́пло коли й з прохолодою
Так, як колись до батьків
Йшов босоніж за порадою
В перші дитячі роки́
І, вдовольнившись розрадою,
Міцно тримався руки́.
Є чому вчитись в природи,
Бачити, чути її,
Твердь привідкривши і во́ди
Відкриє нам й тайни свої́.
Я йду розмовляти із тра́вами,
Із розмаїттям тварин.
З деревами. В росах отавами.
До інеєм вкритих билин.
Коли замели сніговії,
Морозне повітря іскрить
Я вчуся твердій їх надії,
Що при́йде відродження мить.
Хурделиці, віхоли кануть
У променях Сонця Весни
І дні благодатні настануть,
І з фронту повернуть сини...
Усьому свій час тут під зорями,
Під Місяцем, Сонцем, дощем,
Під грозами, радістю, болями..,
Що серцю приносять той щем.
У Вірі, Любові й Надії
Усе, що Природа дає
Сприймаймо належно події,
Відкриймо їй серце своє́.
23.01.2026 р.