За тою вічною горою
Розлуки, відстані, мости.
Шляхи, розділені війною,
Не всім судилося пройти.
Упав солдат на полі бою,
Заплачуть діти і вдова.
Земля, обпалена війною,
Чи ж виросте на ній трава?
І мати вірити не буде,
Що син загинув на війні.
Розкидані по світі люди,
Хто вдома, хто на чужині.
І кожен непосильну ношу,
У днях своїх кудись несе.
У Бога щирим серцем просить -
Мир на землі понад усе.
