Стелився сніг лапатий сріблом тихо,
На сідала у повній темноті,
Сідали ангели нечутним дивом,
Невидимо в невинній чистоті.
Зійшла у біло білому Пречиста,
Поклалася снігами на гіллі,
Затишена хода її іскриста,
Ставала теплим світлом у імлі,
В передпокоях малювала іній,
Виводила мережані сади,
Ховала в листі неповторних ліній,
Чарівний світ подалі від біди.
Біліли храми, стишені дороги,
І дзвін малин розмірено тремтів,
Ворони стислі докори убогі
Тонули між побілених хрестів.
У місті білих килимів без краю,
У стежку першослід дитячий ліг,
Мов знак святий, що перешкод немає,
В окрилений, міцний, невтомний біг,
Стелився сніг лапатий сріблом тихо,
На сідала у повній темноті,
Сідали ангели нечутним дивом,
Невидимо в невинній чистоті.
