Мені знову сьогодні приснився сон
І в ньому звичайно, що був цей гон
Я ж тільки згадала на днях про руку
І тут як тут діамантові фоном звуки
Вітаю, мої вітання звісно, gratulacja
Поглянь яка фігурка була в неї, грація
Візьми, помрій про мої благовоління
За помахом чарівної казки веління
Я напишу тобі, що ти чарівна квітка
На животику маленька помітна мітка
Дякую щиро за привітання-побажання
Він чи ні у знак з небес, моє кохання.
Дозволь мені пізнати і полюбити тебе
Дівчино, твій погляд враз захопив мене
Залюбки, але моє серце зараз розбите
Я не зможу ні в якому разі вас полюбити
Я не очікую що ти мене відразу полюбиш,
Але дозволь мені любити тебе як голубиш
Люби мене й моє тендітне серце вже
Я зламана, ніщо не зранить біль ще
Я хочу любити тебе не трохи, а сильно
Люби мене до знемоги й вічно, пильно
Ти заслуговуєш на те, щоб тебе любити
Твоє серце вміє світло вірно включити
Твоя природня краса та елегантність
Вразили мою до глибини геніальність
І зараз я пишу від серця про кохання
Залікую усі рани твої, кохана, зростання
Чи можу я зустрітися колись з тобою?
Як справи? Все добре? Що з тобою?
Здається, так, а може ні, а може й важче
Не все мені в мені, іменується "пропаще"
Нізащо. Ні за що. Говориш римою вже ти
Все гаразд чи є перипетії? Мені скажи.
Ти надихнув мене до цього, козаче,
З діалогів вірш складаю, боляче, гаряче.
Чим надихнув? Поясни. Не розумію.
Не банальні питання задавати вмієш
Послухай пісню Атласа і біль мине
Надихнешся і розтане серце кам'яне
А дзуськи. А долі все відомо. Мовчить
Я маю вірш про нього. Лелека промчить
Вчить і вчить і вчить, а долі все знайомо
Цікаво, цікаво, хочеш циліндр? Тут кома.
Ні, я беззастережно, обережно. Відмова.
Малюк, я тут для ремонту вірно. Відома.
Вдома ти не фіксик з мультика, ти Ангел.
Скажи що-небудь, будь ласкавий Ванглер.
Ти робиш рани - згадалися слова з вірша.
Що ти зараз робиш гарного? Тишшшшша
Нічого! Летить прямолінійний факторіал
З-поміж усіх рим вибери свій телесеріал.
Почала писати зранку, завершила вночі
Почуваюся як півдолара, відшукую ключі
І на останок повага, вдячність, ціную це.
Щемить зліва, ще мить й розтане ж все.
ID:
1055525
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.01.2026 23:54:52
© дата внесення змiн: 17.01.2026 23:54:52
автор: Окса555
Вкажіть причину вашої скарги
|
