|
Сонячний ранок обіцяв лагідні хвилі серпневого моря. Марічка замріяним поглядом дивилася крізь вікно, допиваючи свою каву. Малий ще спав, розкинувши рученята, а Микола збирався на роботу. Це відрядження стало для них шансом побути більше часу разом. Чоловік вперше запропонував родині поєднати відпочинок та працю, але Марічка все одно відчувала легку самотність поруч з чоловіком.
—Що ви сьогодні будете робити?— запитав Микола, поправляючи комір сорочки.
— А ти о котрій повернешся?— запитала у відповідь жінка заглядаючи в очі чоловіку.
—Близько п'ятої.
—Це добре, ввечері на морі водичка тепла, ти встигнеш ще позасмагати. Вчора були в зоопарку. Сьогодні цілий день проведемо на морі. Сергійку подобається наш відпочинок.
Вона поцілувала чоловіка на порозі та побажала йому гарного дня. Зачинивши тихенько за ним двері, повернулася в кімнату, сіла на диван, щоб переглянути прогноз погоди на весь день. В тіні обіцяють +30°С, безхмарно. Треба обирати рушники, купальник та збирати іграшки малому. Як тільки Сергійко прокинеться і поснідає, можна буде вирушати. Раптом подзвонив телефон. Дзвонила мама Марічки, вона цікавилася, як їм відпочивається. Жінки недовго розмовляли, бо майже відразу прокинувся хлопчик. Замість привітань до мами, наголосив, що дуже голодний. Не змушуючи малого чекати, Марічка йому запропонувала сирники та склянку какао. Сергійко обожнював солодкі сніданки, особливо сирники з родзинками.
Після сніданку мама з сином засмагали на морі. Чайки голосили, море шепотіло, Сергійко будував фортецю для своїх солдатиків, які чекали на піску довгою шеренгою. Марічка відчула, як напруга останніх місяців відпускає її тіло під гарячим сонцем.
—Привіт,— почулося їй.
Дівчина повернула голову і побачила молодого хлопця поряд. Вона зняла окуляри. Перед нею стояв Кирило. Його погляд був прямим і неприховано теплим.
—Я Кирило. Дозволиш сісти поруч?
Дівчина розгублено озирнулася. Навколо було багато людей та були й вільні місця. Не дочекавшись відповіді він запитав знову
—Це твій син?
—Так,—відповіла жінка.
—Він справжній архітектор, — Кирило посміхнувся. Дозволиш пригостити морозивом. Як його звати?
—Сергійко,— відповіла Марічка.
Чоловік простягнув ріжок пломбіра малечі.
—Тримай, Сергійко.
Хлопчик здивовано подивився на матір, та посміхаючись, хитнула головою.
—Мене звати Кирило, ти класно будуєш фортецю.
Сергій почав розповідати, що стіни мають бути міцними, треба будувати ще й рови. Фортеця вже мала п'ть сторін та два бокові фланки. Кирило сів на пісок поряд з рушником Марічки, дістав з сумки пляшку пива та з великою жагою відпив половину.
—Я з роботи йду, після важкої зміни—пояснив чоловік.
Марічка з розумінням кліпнула очима. Чайки продовжували кричати одна гучніше іншої. Жінка і чоловік дивилися на хвилі, що виносили на берег маленькі камінці та черепашки. Марічка ловила себе на тому, що вперше за довгий час відчуває, як у грудях розвивалося солодке відчуття спокою.
Поступово почали турбувати непрохані думки: що робити, скоро має прийти Микола. Дуже незручно буде. Як пояснити, що Кирило— місцевий хлопець, вирішив поряд відпочити. Микола дуже запальний, він не зрозуміє. Сварка неминуча. Відчуття провини сильно кольнуло серце. За що вона має вибачитися? За розмову. Краще збиратися та йти додому. Марічка звернулася до Сергійка:
—Синку, нам треба йти. Завтра повернемося, і ти добудуєш фортецю.
Малий трохи посперечався, але погодився з матір'ю. Вона збирала речі тремтячими руками, намагаючись не дивитися Кирилові в очі, бо боялася побачити там розчарування, або ще гірше, розуміння.
Вдома вечір видався нескінченним.
Марічка чекала біля холодної вечері свого Миколу третю годину поспіль. Сергійко спав у своїй кімнаті. На роботі в Миколи можлива будь-яка несподіванка. Вона вдруге заварила собі міцну каву та терпляче продовжувала чекати чоловіка. Кожен звук у під'їзді змушував її серце калатати швидше. Вона чекала не просто чоловіка — вона чекала на вирок своїм думкам, які все ще поверталися туди, до теплого піску, та стороннього чоловіка, який просто вмів слухати.
ID:
1055394
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.01.2026 00:18:26
© дата внесення змiн: 16.01.2026 00:18:26
автор: Grace
Вкажіть причину вашої скарги
|
