Не йди туди, де я не буду поруч,
Повір, зі мною шансів більше у житті,
Нехай Земля, це лиш маленький глобус,
Але на ній шляхи здебільшого чужі.
А я тебе вестиму попід руку,
Світити буду вічно, де би ми не йшли,
Ти не згадаєш про печаль і муку,
Погодься тільки, люба, поряд завжди йти.
Повір, що я кохаю до нестями,
І присягнувши раз навік не відпущу,
Цих рук най ніжних неземної дами,
Бо, як ніхто на світі, я тебе люблю!
Не йдем туди, де нам не будуть раді,
Де не чекають в гості, не накриють стіл,
Повір словам і щирій цій пораді,
Очам моїм, і ніжним дотикам повір.
Я завжди буду, там, де твоє тіло,
І поряд в хаті десь, де житиме душа,
Життя зі мною стане теплим літом,
А ось без мене пануватиме зима.
Повір, що я кохаю до нестями,
І присягнувши раз навік не відпущу,
Цих рук най ніжних неземної дами,
Бо, як ніхто на світі, я тебе люблю!
ID:
1055370
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 15.01.2026 19:13:37
© дата внесення змiн: 15.01.2026 19:13:37
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
