Тепер жую думку, як гумку,
Що ти будеш так близько, майже поруч...
Сама не своя від того, як хвора.
Гортаю книгу, гортаю сторіз
І нічого мене не чіпляє
Ні за живе, ні за мертве.
Час крутить своє вічне колесо,
Посміхається зверхньо :
Іще не час, почекай ще трішки.
А я... Готова мерзнути, іти пішки,
Готова вірші тобі читати.
Спати-прокидатись-кохатися-спати...
І знову усе по колу.
Тільки пейзажі змінюються довкола,
А в середині все так само.
А в середині ти.
І по іншому вже не стане....
