ПРОДОВЖЕННЯ
Іду порожніми вулицями міста
Кожен куточок нагадує про тебе.
Вже осінь, опадає із дерев листя
Розправляю, як птах крила між хмар в небо.
А без тебе, таке є порожнє життя
Все мені нагадує про нас з тобою.
Ти живеш в серці - ще не згасло почуття,-
У спогадах я тану, як сніг весною.
Ти яскрава зірка Аполлона,
Тобі наче Мадонні я молюсь .
Ти мій ідеал , моя ікона -
Тобі любове - я одній корюсь.
Живеш у вічнозеленім раю весни,
Я не можу з свого серця відпустити.
Вдихаю у ніжний шлейф парфумів весни,
Без тебе вмираю, оживаю, щоб жити...
Закритий від білого світу, як в герці
Думаю про тебе, ти снишся ночами.
Викарбував твоє ім'я в своїм серці,
Зустрічаю, як зірку під небесами.
Ти ритм мого болю, мелодія весни,
Чую я твій голос у шелесті вітру.
Ти часто приходиш до мене в мої сни,
у пустині вечорів, ти - моє світло.
Лечу до тебе крізь світи наче сокіл,
Крізь океан снігу, тисяч - тисяч миль .
Ти забрала солодкі сни і мій спокій,
Потопаю без тебе поміж сніжних хвиль .
Ще вчора у розмаю бузок розквітав,
Ми удвох у парі йшли у світ щасливі.
У своїх руках я твою руку тримав,
Воркутали неначе голуби сиві.
Пишу тобі листи часто вечорами.
Адреси , куди відправляти не знаю.
Зима твої сліди заміта снігами
Без тебе полум'ям любові згораю.
