Свистіло, гуркало, мело,
У комин стукало убогий,
Тремтіло в шибках мерзле скло,
Заносило кругом дороги.
І вітер коршуном летів
Із завірюхою до пари.
Сліпила очі заметіль,
Сніги крутились, мов примари.
Білило світ до сліпоти -
Ніхто б не сунувся із хати.
Лиш чорні, наче ніч, коти
Мостились в сіні ночувати.
Дерева гнулись. Свист і гул
Все завивали аж до рання!..
Та все спинилось - упритул
Підкрався ранок із мовчанням.
