Морозець щипає щоки,
Вуха, ніс, чоло,
Витяга всі з мене соки.
Ну, а де ж тепло
Сонця? Я його бажаю
Тілом відчувать.
Хай мороз іде до краю
Іншого. І знать
Про мороз не хочу більше,
Та увесь мій край
Обійма зима найбільше,
Найміцніше. Край
Я не зможу їй покласти
І морозу – теж,
Скільки б сил мені докласти
Не прийшлось. А де ж
Сонце? А воно сховалось
Десь за небокрай,
А мені би так бажалось,
Щоб воно в мій край
Знов прийшло, знов завітало
І зігріло так
Ніжно, та десь заблукало
Сонце. А відтак
Холод і мороз панують,
Наче дома, в нас
І погодою керують,
Бо зими вже час,
Як торік, настав. Це знає
Кожен з нас. Щорік
Бо зима в нас наступає.
Й винятком цей рік
Теж не є. Зима настала,
Прибула, прийшла...
Осінь же, яка тривала,
В інший край пішла.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2021
