«Сквер привокзальний - оглухлий покинутий пес»
(Любов Матузок)
Вокзал. Перон. Лавки тривожні.
Навколо – жодної душі.
І лиш кафе, як подорожній,
тримає термос і коржі.
І ця картина ще сумніша,
бо сум за змістом – довгий рейс:
у привокзальнім сквері тиша
застигла, мов самотній пес.
