|
Доленька лиха прийшла,
Україно-мати,
І тебе в полон взяла,
Щоб у нім тримати
Безпощадно кожен день,
Ніч, також годину,
Всяку мить? Та ти лишень
Не здавайсь! Без впину
Проти неї ти борись
І борись щосили!
Їй нізащо не корись,
Доки до могили
Все ж її не заженеш
Повністю, до краю,
Бо із нею не прийдеш
Ти до долі-раю,
Із якою прагнеш жить
Кожний день, щомиті,
Позабувши, як тужить,
Мучитись лиш. Миті
Дивовижні, чарівні,
Сонячні настануть
Наяву, а не у сні,
А лихі розтануть,
Наче сніг, немовби лід,
І уже навіки.
Лиш тобі боротись слід,
Та щосил. Повіки
Ти годину цю лиху
Все ж не подолаєш
На життєвому шляху,
Як не докладаєш
Всіх зусиль, які в тобі
Є. Борись! І зможеш
Подолати в боротьбі
Все. Ти переможеш.
Євген Ковальчук, 17. 12. 2021
ID:
1054730
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 05.01.2026 22:08:40
© дата внесення змiн: 05.01.2026 22:08:40
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
