|
Нехай тебе, його, мене
Її – всіх щастя огорне,
Неначе матінка дитя!
Нехай це світле почуття
В душі та серці в нас горить,
Немов палкий вогонь, щомить
І, мовби сонце, зігріва,
Голубить, ніжить, та не два
Дні, місяця чи роки, ні,
А доки не скінчаться дні
Життя на світі цім земнім!
Нехай у щасті неземнім,
Прекраснім, дивнім, чарівнім,
Чудовім буде кожен! В нім
І полягає суть життя,
Яке колись без вороття
У кожного із нас спливе,
Та доки серденько живе
У наших грудях стукотить,
Допоки ще не стріло мить
Ту темную, неначе ніч,
Хай, як вогонь воскових свіч,
У наших душах і серцях,
В думках, а також почуттях
Горить, пала, палахкотить,
Сіяє, світить, пломенить
Те щастя кожну мить, яка
Крізь час, неначебто ріка,
Пливе, щоб тільки завжди в нім
Жили всі в світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2021
ID:
1054914
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 08.01.2026 21:44:15
© дата внесення змiн: 08.01.2026 21:44:15
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
