Катехізис єврея в СРСР
Євреї! Любіть один одного, допомагайте один одному. Допомагайте один одному, навіть якщо ненавидите один одного!
Наша сила – в єдності, в ній запорука наших успіхів, наше спасіння і процвітання. Багато народів загинули в розсіянні, тому що у них не було чіткої програми дій, почуття ліктя. Ми ж, завдяки почуттю колективізму, пройшли через століття і народи, збереглися, примножилися і зміцніли.
Єдність – це мета, вона ж і засіб для досягнення мети. Ось у чому сенс, ось до чого потрібно прагнути. Все інше – похідне, воно прийде само собою.
Допомагайте один одному, не бійтеся прославитися націоналістами, не бійтеся протекціонізму – це наш головний інструмент. Наш націоналізм інтернаціональний і тому вічний. У нього відкриті двері євреям усіх національностей, усіх віросповідань, усіх партій. Справжній інтернаціоналізм тільки той, що кровними узами пов'язаний з єврейством, все інше – провокації і обман. Ширше залучайте людей, близьких по крові, тільки вони забезпечать вам бажану атмосферу.
Формуйте свої національні кадри. Кадри – це святая святих. Кадри вирішують все. Кадри сьогодні – це наше завтра. Кожна лабораторія, кожна кафедра, кожен інститут повинні стати кузнею наших національних кадрів.
Готуйте єврейську молодь прийняти естафету поколінь. Нехай кожне покоління неєвреїв стикається з нашою глибоко ешелонованою обороною. Кожного разу, коли зі сцени йде старше покоління, на його зміну повинна стати ще більш потужна когорта завчасно підготовлених і зміцнілих молодих євреїв. Для цього необхідно якомога раніше висувати на керівні посади наших молодих людей, які доводять свою зрілість і геніальність. Нехай поки це не так, вони дозріють на посаді. Хто при владі, той правий. Ми повинні передати нашим дітям більше, ніж ми прийняли від батьків, а ті, зберігши і примноживши прийняте, передадуть його в свою чергу нащадкам. У спадкоємності поколінь – наша сила, наша стабільність, наше безсмертя.
Світ жорстокий, в ньому немає місця філантропії. Кожен народ – коваль свого щастя. Не наша справа піклуватися про російські національні кадри. Якщо вони не думають про себе, чому ми повинні думати про них? Не беріть приклад з росіян і арабів, які живуть споглядально, сподіваючись на авось. Не чекайте милості від природи – взяти їх наше завдання.
Створюйте свої колективи і цими колективами виштовхуйте неєвреїв. Пам'ятайте: всі високооплачувані, впливові, прибуткові посади – все це наш національний дохід. Пам'ятайте, що кожен неєврей, який дорос до нашого рівня, може зайняти місце, яке могло б належати кожному з наших. Ми створюємо колективи для того, щоб гої не заважали нам жити по-своєму. Нехай гої намагаються створювати свої колективи, навряд чи їм це вдасться, вони пересваряться раніше, ніж встигнуть щось зробити, а ми допоможемо їм у цьому.
Росіяни не здатні глибоко мислити, аналізувати і робити глибокі узагальнення. Вони подібні до свиней, які живуть, уткнувшись рилом у землю, не підозрюючи, що є небо. Вони сприймають занадто поверхнево, занадто конкретно, вони не бачать фактів у їх послідовності, у їх зв'язках, вони не здатні думати, узагальнювати і абстрагуватися. Для них кожен випадок – тільки випадок, як би часто він не зустрічався.
Наша ідеологія в принципі протилежна ідеології гоїв. Вони кажуть: «Краще менше, та краще». Вони кажуть: «Краще бути бідним, але здоровим, ніж багатим і хворим». Ми говоримо: «Краще бути здоровим і багатим, ніж бідним і хворим». Вони кажуть: «Віддавати так само приємно, як і отримувати», ми говоримо:
«Віддавати, можливо, приємно, але отримувати ще й корисно». Вони кажуть: «Зроби за законом – це твій обов'язок». Ми кажемо: «Зроби всупереч закону, і я тобі віддячу». Вони кажуть: «Перемогти або померти». Наш девіз: «Перемога заради життя, але не життя заради перемоги». (Навіщо перемога, якщо немає життя? Гіркоту поразки потрібно перечекати – все прийде до того, хто вміє чекати).
Все, що знають і вміють вони, вміємо і знаємо ми. Те, що знаємо і відчуваємо ми, їм знати і відчувати не потрібно. Все, що вони мають – це їхня межа. Все, що маємо ми – це наш засіб для досягнення більшого. Все, що вони мають сьогодні – це наше в їх тимчасовому користуванні. Взяти у них те, що нам заповідано Богом – це наше завдання.
Росіяни вперті, але вони не мають достатньої наполегливості в досягненні мети. Вони ліниві, тому завжди поспішають. Всі проблеми вони намагаються вирішувати одразу. Вони жертвують малим заради великого вирішального завдання перемоги. Але така перемога або не приходить зовсім, або, перемагаючи, вони опиняються біля розбитого корита. Ми сповідуємо тактику малих перемог, хоча і не проти великих. Мала перемога – теж перемога!
Росіяни не вміють керувати, а також підкорятися. Вони генетично саботажники. Росіяни заздрісні, вони ненавидять своїх побратимів, коли ті висуваються з сірої маси. Надайте їм можливість розірвати цих висуванців – вони із задоволенням розірвуть. Станьте в позу миротворців, захищайте «нещасних», проти яких ополчується натовп, але лише настільки, щоб прославитися добрим і об'єктивним. Трохи витримки, і ви займете місце того, кого щойно розірвали. Коли двоє росіян б'ються – виграє єврей. Нацьковуйте росіян один на одного, збуджуйте і підігрівайте в них заздрість один до одного. Робіть це завжди під прикриттям доброзичливості, непомітно і тонко. Нехай вони б'ються між собою, ви ж ставайте завжди арбітром.
Росіяни не вміють жити і не вміють ставити перед собою завдання. Ми ставимо перед ними ефемерні завдання. А вони намагаються їх вирішити.
Росіяни не вміють просити, вважаючи це приниженням, а самі і без того принижені і бідні. Ми говоримо: «Будь-яке приниження – благо, якщо воно дає вигоду». Заради досягнення мети можна принизитися, принижуватися можна теж з гідністю. Немає аморальних речей, якщо вони сприяють утвердженню і процвітанню нашого народу. Мета виправдовує засоби.
Росіяни дурні і грубі. Свою дурість і грубість вони називають чесністю, порядністю і принципами. Невміння пристосовуватися і змінювати свою поведінку залежно від ситуації, відсутність гнучкості розуму вони називають «бути собою», «принциповістю». Гої дурні і грубі настільки, що не вміють брехати. Свою примітивність і дурість вони, знову ж таки, називають чесністю і порядністю, хоча за своєю природою вони брехливі і безчесні. Властиву собі примітивність вони в давні часи називали варварством, в середні віки – лицарством, а пізніше – джентельменством. Через порожні принципи вони закінчували життя самогубством. Нехай вони продовжують робити це!
Вони обмежені у своїх можливостях і тому ставлять межі всьому. Ми ж говоримо: «Можливості людини безмежні, оскільки вона поводиться відповідно до обставин!»
Вони обмежені у своїх можливостях і тому ставлять межі всьому. Ми ж говоримо: «Можливості людини безмежні, оскільки вона поводиться відповідно до обставин!»
Постійно пам'ятайте про межі, які ставлять собі гої, їхнє мислення зашкарубло в цих межах. Вони не здатні вийти з них. У цьому їхнє нещастя, в цьому наша перевага. Говоріть і чиніть так, як цього не допускає їхня мораль, як цього не допускає їхнє поняття. Бажайте те, що здається їм неможливим, неймовірним. Вони не повірять у те, що ви здатні на слова і вчинки, на які не здатні вони.
Говоріть і дійте впевнено, напористо і агресивно, обезкуражуюче і приголомшливо. Більше шуму і словесної мішури, більше незрозумілого і наукоподібного. Створюйте теорії, гіпотези, напрямки, школи, методи реальні і нереальні: чим екстравагантніше, тим краще! Нехай не бентежить вас, що вони нікому не потрібні, нехай не бентежить вас, що про них завтра забудуть. Прийде новий день, прийдуть нові ідеї. У цьому виражається могутність нашого духу, в цьому наше самоствердження, в цьому наша перевага. Нехай гої оплачують наші векселі. Нехай ламають голову в пошуках раціональних зерен в наших ідеях, нехай шукають і знаходять в них те, чого там немає. Завтра ми дамо нову поживу їхнім примітивним мізкам.
Не важливо, що ви говорите – важливо, як ви говорите, ваша самовпевненість буде сприйнята як переконаність, амбіція – як піднесеність розуму, манера повчати і виправляти – як перевага. Крутіть їм мізки, накручуйте нерви! Придушуйте волю тих, хто вам заперечує. Компрометуйте вискочок і крикунів, нацьковуйте самолюбство натовпу на скептиків. У бесідах і диспутах використовуйте риторичні прийоми, які знаходяться на межі пристойності. Запитуйте прізвище, місце роботи, посаду тих, хто сумнівається і заперечує. Це, як правило, шокує і залякує їх, і вони відступають. Вимагайте відповідей, а отримавши їх, твердіть, не аналізуючи по суті: «Це не так, це зовсім не так!»
Якщо якийсь розумник спробує викрити вас, інші не стануть його слухати, тому що, викриваючи вас, він викрив їх у дурості, а цього натовп не прощає.
Якщо росіянин спробує проявити себе, привернути до себе увагу, створіть в цей момент більше шумових ефектів, шаркайте ногами, вставайте і ходіть, скрипіть стільцями, смійтеся, розмовляйте, муркотіть щось під ніс, кашляйте і сякайтеся, перебивайте виступами, розмовами, жартами тощо. Створюйте росіянам масу дрібних, дратівливих незручностей, які вони усвідомлюють не відразу. Кладіть свої предмети на їхні речі, наступайте їм на ноги, дихайте їм в обличчя, розмовляйте зухвало голосно, нехай вони постійно відчувають ваш лікоть своїм боком. Росіяни цього довго витримати не можуть. Уникаючи скандалів, вони йдуть, звільняючи вам місце... Особливим шиком вважають грюкнути дверима і піти. Надайте їм цю можливість! Ввічлива нахабність – ось наш девіз!
Звинувачуйте в антисемітизмі тих, хто намагається викрити вас. Наклеюйте їм ярлик антисемітів, і ви побачите, з яким задоволенням інші похвалять цю версію. Взагалі-то всі росіяни – антисеміти, але як тільки ви приклеїте цю ярлик одному – він стає беззахисним, бо всі інші кидають його нам в жертву і знищують своїми руками. А ми поставимо клеймо на наступну жертву.
Грайте на жалості росіян. Удавайте з себе бідних і нещасних, викликайте до себе жалість і симпатію, поширюйте чутки про народ – вічного страждальця, про гоніння в минулому і дискримінацію в сьогоденні. Тактика «бідного єврея» перевірена тисячоліттями! Нехай росіяни мають менше за вас, все одно вони допоможуть нам мати більше. Росіяни люблять бути благодійниками і покровителями, кожен жебрак прагне бути благодійником, бо це підносить. Великодушність у них тим більша, чим менше можливості її реалізувати. Візьміть від них те, що вони можуть дати: з паршивої вівці – хоч шерсті клок!
Переломлюйте всі явища через призму інтересів, кожне явище має розглядатися обов'язково з точки зору шкоди або користі, яку воно несе євреям!
Інформуйте один одного про все, що може становити для них шкоду або користь. Інформація – це святая святих! Гроші, кадри та інформація – три кити, на яких ґрунтується наше благополуччя!
Священний обов'язок, обов'язок кожного єврея повідомити про те, що мають намір робити гої. Сьогодні ти допоміг мені, завтра я допоможу тобі – в цьому наша сила.
Бог наш заповів нам володіти світом – ми ним володіємо, наше завдання – утримати світ у наших руках. Тримайте у своїх руках засоби пропаганди та інформації: пресу, радіо, телебачення, кіно. Потрібно і надалі проникати в апарат партійного і державного управління, навколо будь-якого питання формуйте громадську думку з урахуванням наших національних інтересів. З будь-якої дрібниці можна зробити проблему, а з проблеми – дрібницю. Жоден суспільний процес не можна пускати на самоплив. Якщо він не принесе нам користі, гальмуйте його або направляйте його проти ворогів наших – гоїв. Будь-яке починання повинні очолювати ми, щоб вести його в потрібному напрямку.
Будьте у всьому лідерами, прагніть бути завжди першими! Виховуйте в собі керівний характер щогодини, щохвилини, навіть у дрібницях повсякденного життя. Не поступайтеся ні в чому, намагайтеся не поступатися навіть у дрібницях, будь то місце в громадському транспорті або черга в магазині.
У будь-якому колективі беріть владу в свої руки і керуйте ним в наших інтересах. Адміністративну і творчу частину виробничого процесу повинні виконувати ми. Нехай гої забезпечують чорнову, матеріально-технічну базу нашої творчості. Нехай вони стежать за чистотою робочих приміщень і охороняють плоди наших трудів. Нехай вони будуть не вище вахтера і прибиральниці.
До творчості у вигляді винятку можна допустити гоїв неросійського походження. Не допускайте до цього росіян! Це завжди буде нам докором. І не бійтеся прославитися націоналістами: ілюзію інтернаціоналізму нам забезпечить наявність осіб змішаної національності з домішкою єврейської крові або, в крайньому випадку, представників нацменшин. Якщо у вас є вакансія – беріть тільки єврея. Якщо не можете цього зробити, ліквідуйте посаду. Якщо не можете зробити ні того, ні іншого – беріть азіата. Якщо немає такого, беріть поляка, українця або, в крайньому випадку, білоруса – у цих свої рахунки з росіянами. Після невеликої обробки вони стануть вашими союзниками. Всі вони антисеміти тільки у себе на батьківщині. У Росії їм вигідніше бути інтернаціоналістами. Таким шляхом вони забезпечують собі необхідну сферу існування. Використовуйте цей шлях.
Не руйнуйте відкрито пам'ятників російської старовини, але і не відновлюйте їх. Пройдуть роки, і вони самі зруйнуються. А хулігани і «любителі старовини» розтягнуть їх по цеглинах. Робіть вигляд, що не помічаєте цього, будучи зайняті вирішенням великих народно-господарських завдань. Народ без історії, як дитина без батьків. І з нього можна виліпити все, що необхідно, вкласти в нього своє світорозуміння, свій спосіб мислення.
Таким чином, можна знеособити цілі народи: спочатку вони позбавляються історії та традицій, а потім ми формуємо їх за своїм образом і подобою.
Тримайте під невпинним контролем кожен крок впливових і перспективних росіян. Не давайте їм усамітнюватися і об'єднуватися. Не допускайте між ними жодних коротких і прямих зв'язків, їхні контакти повинні бути з нами і через нас. Це інформація, це вплив. Не дозволяйте їм обговорювати жодні питання без нас. Там, де двоє росіян, повинен бути хоча б один єврей, будьте всюдисущими!
Якщо не вдасться блокувати і «засушити» молодих і перспективних росіян, робіть їх керованими. Залучайте їх до своїх компаній, створюйте навколо них щільне коло єврейського оточення, позбавляйте їх контактів і знайомств крім вас. Змушуйте їх одружуватися з єврейськими жінками і тільки після цього відкривайте їм «зелену вулицю».
Не бійтеся, їхні діти все одно будуть нашими. Чий би бичок не скакав, телятко буде наше.
Допомагаючи таким росіянам, ви робите великий внесок у справу нашої єврейської громади. Відтепер їхня зарплата – наш національний дохід. Заради своїх дітей вони втратять свої «громадянські права», почуття і розум. У всякому разі, не зможуть бути антисемітами. Співжиття з єврейською жінкою – це один із способів залучення талановитих росіян до сфери нашого впливу і наших інтересів.
Беріть собі за дружин красивих і здорових російських жінок, нехай вони принесуть нам здорове потомство, нехай вони покращують нашу породу. Отже, кожному перспективному росіянину – єврейську подружку або друга. Якщо кожен росіянин витягне за собою хоча б одного єврея – ми всі будемо влаштовані.
Давайте їм хабарі, даруйте подарунки, напоюйте коньяком і горілкою, а краще – казенним спиртом. За дрібнички і зілля вони продадуть все і свою Росію теж.
* Щоб життя своє урятувати - ці речі потрібно напамять вивчати і своєму житті врахувати.
ID:
1055204
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.01.2026 10:35:44
© дата внесення змiн: 13.01.2026 10:35:44
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
