|
А у тиші народжуються думки
Багато питань, відповіді немає.
А життя, це - відлік часу у роки,
Хто вірить в себе, той важкий шлях долає.
Хто вміє чути голос з святих небес,
І той йде за покликом серця до мети.
Життя - це не вітрина, і не прогрес,
Повсякденна праця, падіння і злети.
Кожен, як вміє ,так будує життя
Фундамент у завтрашній день закладає.
Один простий, а інший любить лиш ''я ''
Самолюб медалі на грудь закладає .
Дороги є різні : прямі і круті,
Кожен обирає те, що подолає.
Фініш - це не слава - гори золоті,
Те, що кожен у своїй душі плекає.
Життя, це - відстань від душі до душі,
Не всі зуміють земним теплом зігріти.
Коли світиш, як сонечко на путі
То зумієш свого ближнього любити.
Хто полюбить меншого брата свого,
Подасть свою руку у важку годину.
Той воскресить з мертвих Бога живого,
І той витре із очей гірку сльозину.
----------------------------------------------
Жаба у болоті любить хвалитись,
Як змія розпускає свій довгий язик.
Заздрість ніколи не може змиритись,
Що у сусіда краща хата і квітник.
Заздрість - з великими очима жаба,
Вона думає, як залізти в чужий дім.
Розпускає руки базарна баба,
Гребе до себе, і краде, що бачить в нім.
Лукавий не може спокійно жити,
Він осудить, як суддя брата по крові.
Вчить сестру, як має на світі жити,
Cам до ближнього холодний у розмові.
ID:
1055513
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.01.2026 19:31:33
© дата внесення змiн: 17.01.2026 20:57:45
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
