UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Річкові острови снів - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ liza Bird, 20.01.2026 - 22:29
І зробили блискуче намисто, Вдягли його на молоду відьму, Що скинула конопляне дрантя... Так образно і гарно.  
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! 
Валя Савелюк, 20.01.2026 - 20:53
цікаво і оригінально, як завжди у Вас... ...колись, у літню засуху, довгу літню засуху, коли рослини ледве ще трималися за життя - над помешканням, де я тоді перебувала, і над садком-городом біля того помешкання - звісно ж, як і над усією територією тією - показалися хмари... і от, щоб вони не втекли, обминувши нас дощем - я вирішила вчинити якийсь ритуал з викликання дощу - щоб хмари звернули увагу і поділились дощем... я згадала дитячу таку пісеньку - іди-іди дощику, зварю тобі борщику і поставлю на вербі, щоб не їли журавлі: тобі горщик - мені два, поділимось обидва" - ну, щоб сильніше мотивувати хмари до щедрості, я співала - мені горщик - тобі два... при тому я кружляла довкола самої себе по двору - це був тільки жарт, бо я не вмію викликати дощ... але і прохання також було - щоб дощ не обминув. і от... хмари - почули, вони швидко зібралися, уважно слухали, кивали головами - певно, на знак згоди щодо двох горщиків для них - і... влупили градом... через 15 хвилин все зупинилося, але сад-город стали чорними - все було оббите й обламане, змішане з землею, у дворі на траві - де я щойно викликала дощ - лежала гора льодяних камінців - це був такий жах: щойно все цвіло, росло, зеленіло, хотіло пити але жило - і от - все знищено, все чорне... я просто - навіть не переодягнувшись у суху одежу - пішла до електрички і забралась у місто... з тих пір - ніколи більше не закликаю дощу)) бо знов може занадто "вдатися" - але це приватний досвід, у Вас же за справу взялися фахівці... щоправда такі, що у своїх "хижках бачать сни круговерті - і не хочуть повертатися у світ яви..."  вибачайте за багато слів... 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий великий, літературний і навіть епічний відгук! У давні часи люди інакше сприймали світ, але в нас, у наших душах лишилося щось від їхнього світу.... 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук та розуміння!
Володимир Кепич, 20.01.2026 - 20:01
річкові острови мають властивість зникатине може бути прихистком те що зникає подібно як сни котрі часто зникають коли пробуджуємося стіймо міцно на землі в снах не найдемо прихистку моє шанування
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий глибокий відгук і цікаве розуміння моїх творів та метафор! 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
